РФ: Почему красную икру почти не расфасовывают в местах вылова?

• Почему красную икру почти не расфасовывают в местах вылова? На баночках указаны какие-то посёлки Рязанской, Московской обл. и т. п. Отличается ли вкус икры из Южно-Сахалинска и центра России? 

Г. Розанов, Мытищи

Отвечает Лилия Копыленко, д. т. н., главный научный сотрудник ВНИИ рыбного хозяйства и океанографии: 

- Вкус икры зависит не столько от того, где она была выловлена, сколько от добросовестности производителя, который доводит её до готовности и расфасовывает: важно, чтобы он соблюдал технологию и не злоупотреблял консервантами. Согласно ГОСТу Р 51074-97 «Продукты пищевые. Информация для потребителя» производитель обязан писать на банке место расфасовки, а вот место происхождения продукта - нет. А вот в СССР было иначе: икру не перефасовывали и о месте её рождения было известно.

От редакции. Чиновники, принявшие такой ГОСТ, опять сыграли на стороне производителя. Почему потребитель не имеет права знать, где выловили икру?

http://www.aif.ru/food/dontknow/9198

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Письмо директора ООО "Орландо" Н. Щеглова премьер-...

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Письмо директора ООО "Орландо" Н. Щеглова премьер-...: Общество с Ограниченной Ответственностью «ОРЛАНДО» Юридический адрес: г. Петропавловск-Камчатский,  индекс 683023 ул.Проспект Победы 79...

Красная икра глазами потребителей

Вот такая она - чавыча....

Красная икра это уникальный по своей питательности и химическому составу продукт питания. Она содержит: легкоусвояемые белки (30%), биологически ценное вещество - лецитин (2%), минеральные соли: фосфор (0,5%), кальций (0,4%), аминокислоты, витамины A, D, E, витамины группы PP, а также природные органические соединения - сфинголипиды, входящие в состав биологических мембран и участвующие в передаче нервных импульсов, а также повышении энергетического резерва организма человека.

Красная икра - единственное блюдо, которое, наверное, присутствует на каждом праздничном столе, а также является визитной карточкой русской кухни, особенно хороша она как начинка к русским блинам. Помню, раньше ее было не достать, каждая добытая из-под полы или через знакомых баночка ценилась на вес золота.

Сейчас все изменилось. Икра стала доступной для каждого, были бы деньги. Вашему выбору предлагается и икра в баночках, и икра на развес - бери не хочу. Но очень редко мы задаем себе вопрос - от каких лососевых рыб эта "икорка": благородных - семги и форели, или тихоокеанских - горбуши, нерки, кижуча, чавычи и кеты.

Икра является самой ценной частью рыбы: иногда вес икры достигает 25% ее веса. Многие рыбы, например кета и горбуша, погибают после того, как мечут икру, потому что потеря белка и жира во время нереста губительна для них.

У красной икры есть свои достоинства, которые позволили ей занять достойное место среди деликатесов: хотя она и дешевле черной, но по вкусовым и питательным качествам не менее ценна. Причина кроется в том, что рыб лососевых пород пока достаточно.

Если черная икра была особенно популярна на юге России, то красную любили в Сибири и на Дальнем Востоке. В последние десятилетия деликатес обрел своих поклонников в Европе и Америке, но по популярности она все же не может сравниться с черной, оставаясь по-прежнему "русской диковинкой". А вот жители японских островов предпочитают сырую красную икру в сочетании с другими продуктами.

В отличие от икры осетровых, которую готовили несколькими способами (ястычным, сушение, вяление, паюсной или зернистой), красная икра была и остается зернистой. Главное при переработке продукта - неукоснительное соблюдение процедуры. Так, икру из рыбы следует извлекать только в течение первых четырех часов после вылова, а раствор (тузлук) должен быть определенной концентрации, причем рассол должен настаиваться не менее 10-ти дней

Икру к столу принято подавать в стеклянной посуде, помещенной в мельхиоровую посуду с колотым льдом. Едят ее обычно со сливочным маслом, беря на тарелку немного икры и масла. Затем левой рукой берут кусочек хлеба, ножом, находящимся в правой руке, намазывают на хлеб немного масла, а на него - икру. Бутерброд левой рукой направляют в рот. Если к икре подаются гренки, ее накладывают на них лопаточкой или ложечкой и едят их, держа руками.

С помощью икры можно приготовить множество красивых и вкусных блюд, помимо упомянутых уже мной блинчиков, ее можно использовать для украшения салатов и закусок из морепродуктов, подавать как самостоятельное блюдо и всегда придумывать множество всяких вариаций, ведь все зависит от ваших возможностей и воображения.

ТМ "Губернатор Камчатки" - на вершине рейтинга качества красной икры в Украине!

Хотя новогодние праздники позади, красная икра в рационе украинцев может оказаться и при праздновании других, не менее приятных событий. К примеру, стремительно приближающееся 8 марта.

Редакция Delfi использовала результаты исследований центра экспертиз “ТЕСТ”, дабы узнать, насколько качественную продают красную икру в Украине.

Протестированы были 7 марок красной икры: "Икура", "Перлина Аляски", "Губернаторъ Камчатки", "Гелиос", "Миг-95", "Красное золото", "Золотая Унция".

В целом, тестирование красной икры проходило по классической схеме: оценка маркировки и упаковки, проверка продукта в лаборатории по консервантам и массе нетто, а также оценка вкусовых особенностей каждой икры.

Некоторые исследуемые марки были изготовлены в Украине, часть же привезена из России. В тесте, проведенном центром экспертиз, присутствует и икра кеты, и горбуши (четыре образца), и нерки, и форели.

Маркировка и упаковка. Традиционно к упаковке икры замечаний не оказалось: шесть образцов представлены в жестяных банках с ключиком, один образец, купленный на развес, был взвешен в пластиковую посуду. Правда, баночки "Перлина Аляски" были частично покрыты ржавчиной, но только снаружи. Что касается маркировки, то в этом тесте на всех образцах было написано, от какой именно рыбы взята икра.

Существенно была снижена оценка по маркировке икре "Красное золото". Хотя баночка этой икры содержала всю необходимую информацию, но она была нанесена красным шрифтом на темно-красной банке. Также снизили оценку по маркировке икре "Икура" за громкое название "фреш-икра". Да, продукт приготовлен без консервантов, но уж никак не из свежей икры. Скорее всего, икра-сырье была доставлена в Украину в замороженном виде. Без оценки по маркировке развесная икра "Золотая Унция".

Лабораторные исследования. В первую очередь в лаборатории икру проверили по консервантам: уротропину, сорбиновой кислоте и бензойной кислоте (бензоату натрия). Дело в том, что в части образцов заявлены уротропин и сорбиновая кислота (Е239 и Е200), в части – сорбиновая кислота и бензоат натрия (Е200 и Е211). В результате проверки оказалось, что какие консерванты производители "пообещали" в икре, такие в ней и содержались. Как и обещано, вовсе без консервантов приготовлена икра "Икура". Что касается развесной икры "Золотая Унция", то она содержала консервант сорбиновую кислоту.

Вторым направлением проверки икры в лаборатории стало взвешивание. Икра – продукт дорогой и, не докладывая икры в банки, есть реальная возможность для производителя сэкономить. С учетом допустимого отклонения с проверкой по массе нетто красная икра справилась. Хотя все производители не докладывают до обещанных масс.

Органолептическая оценка. Требования к органолептическим показателям икры следующие. Внешне икринки должны быть чистые, целые, однородные по цвету, без пленок. Допускается незначительное количество оболочек икринок-лопанца. Что касается консистенции, то наиболее привлекательна упругая икра, в которой икринки отделяются друг от друга (разбористые). Чтобы предотвратить слипание икринок к икре добавляют растительное масло, например, подсолнечное, а также немного глицерина. Запах и вкус должны быть приятные, присущие икре рыб, возможны слабые привкусы горечи и остроты.

Итак, икра марок "Губернаторъ Камчатки" и "Гелиос" получила отметку “отлично” – запах, цвет, вкус соответствовали нормам. Ситуация с органолептикой икры таких марок, как "Миг-95", "Красное золото", "Золотая Унция", "Икура", оказалась немного хуже – попадались мятые икринки, так что они заслужили оценку “хорошо”.  Икра "Перлина Аляски" за плохую консистенцию, слабый запах получила самую низкую оценку – “удовлетворительно”.

Итоги |  По результатам тестирования плохих оценок не оказалось. Общая оценка "отлично" у красной икры "Губернаторъ Камчатки" (икра кеты – дорогая, но очень вкусная) и "Гелиос" (икра нерки). Оба продукта показали высокое качество, хотя и отличаются более высокой ценой. Оценка "хорошо" у красной икры марок "Миг-95", "Икура", "Красное золото", "Золотая Унция". Оценка "удовлетворительно" у самого дешевого образца в тесте – икры "Перлина Аляски".

Обозреватель

Ще раз про червону ікру

Звичайна червона ікра може бути виготовлена з ікри кети, горбуші чи нерки (найчастіше) тощо. Тому чесний виробник поруч з написом «лососева ікра» пише, від якої саме риби вона взята. Адже ікра різних риб відрізняється за смаком, кольором, розміром.

Так, ікра нерки має помітний присмак гіркоти, вона дрібніша і більш яскравого червоного кольору.

Ікра кети і горбуші темно-оранжева, велика, майже без гіркоти.

Власної сировини для виробництва червоної ікри в Україні немає, тож якщо в продажу з'являється ікра вітчизняного виробництва, варто знати, що виготовлена вона на замовлення в Росії або з привізної сировини.

Обов'язковим інгредієнтом продукту «ікра лососева» є сіль (за ГОСТом її має бути 4,0-6,0%). Чимала роль у збереженні смакових якостей ікри належить олії, яка є в більшості видів ікри. На баночці обов'язково має розміщуватися назва виробника, його (чи представника) адреса і телефон, склад продукту, термін придатності і відповідність ГОСТу чи ТУ.

Любителі червоної ікри знають, що вона значно відрізняється за ціною. Продукт, виготовлений за ГОСТом, зазвичай дорожчий за ікру, яка виготовлена відповідно до ТУ. Адже ГОСТ передбачає використання лише свіжої ікри, а вона дорожча від замороженої сировини.

Часи дефіциту червоної ікри давно пройшли. Зараз її можна купити скрізь: у магазині, на ринку і навіть прямо з доставкою в офіс або додому. Але «глянсовий» зовнішній вигляд ікри - не завжди є гарантією якості. Де ж найкраще її купувати і як правильно вибирати?

Якість червоної ікри, яка продається в супермаркетах або спеціалізованих рибних магазинах, гарантується виробником і строго контролюється перед тим, як потрапити на полицю. Вона підтверджується ветеринарними свідоцтвами, експертними висновками лабораторій та сертифікатами якості.

А на ринку, і тим більше з рук, навіть якщо «знайомий Вашого співробітника возить її прямо з Далекого Сходу» є великий ризик купити фальсифікат, неякісну або навіть штучну ікру.

Фальсифікат - це ікра, яку солять і фасують десь підпільно в антисанітарних умовах, за казна-звідки взятими рецептами засолювання, часто використовуючи шкідливі добавки або підвищену норму консервантів, наклеюють на банку етикетку якоїсь камчатської або сахалінської ікри і продають на ринках, особливо стихійних, під виглядом справжньої далекосхідної ікри.

Штучна ікра робиться з молока, курячих яєць, желатину; плюс ароматизатори, підсилювачі смаку та барвники в асортименті. Така ікра називається білковою і дуже відрізняється від натуральної: її «ікринки» ідеально гладкі, мають яскраво виражений оселедцевий запах, не лопаються в роті, їх жують, як жуйку. Вочевидь, якщо 10-15% такого продукту додати до ікри натуральної, то помітити підробку просто неможливо. Тому, купуючи ікру не в спеціалізованих місцях продажу, особливо за нижчою ціною, ніж будь-де, є великий ризик придбати саме фальсифікат.

Чим небезпечна контрабандна ікра | Це несертифікована продукція, добута найчастіше браконьєрським способом, що поставляється в Україну контрабандою в обхід державних органів, які контролюють її якість. Така ікра часто виготовляється з підвищеним вмістом консервантів і додаванням фарбників, зберігається і транспортується з порушенням температурного режиму. Адже, незважаючи на те, що ікра повинна зберігатися при температурі від -4 до -6 градусів Цельсія, їде вона в Україну найчастіше в поїзді, у звичайному вагоні або в багажнику легкового автомобіля.

Споживання такої ікри може призвести до алергії, отруєнь й інших серйозних наслідків для здоров'я людини. В жодному разі таку ікру не можна їсти дітям.

Яку ж ікру найкраще купувати | Ікра у звичній жерстяній банці найпопулярніша. Щоб перевірити її якість, можна банку потрусити - там не повинно бути руху. Відповідно до ГОСТу у банці не повинно бути рідини, а всі ікринки мають бути цілими. Ікра не повинна мати неприємного запаху чи присмаку. Тому купувати ікру в скляних банках дещо краще, тому що ви бачите, що купуєте.

Ікру в жерстяній і скляній банках фасують під вакуумом. Це запобігає розвитку патогенної мікрофлори і забезпечує тривалий термін зберігання ікри. І в цьому випадку ви купуєте продукт у тому вигляді і тієї якості, якою її зробив виробник.

Але багато людей віддає перевагу купувати ікру на вагу. Вона дешевша і видно, що купуєш, іноді навіть дають спробувати, але важливо знати всі недоліки вагової ікри.

Ікра на вагу повинна бути продана протягом 1 дня після відкриття упаковки, тому що через добу після контракту з повітрям у ній починає розвиватися патогенна мікрофлора та за інструкцією її повинні утилізувати. Реальну дату виготовлення вагової ікри і термін її придатності покупцеві дізнатися просто неможливо. Про те, що термін придатності ікри минув, часто говорить велика кількість рідини та ікринок, які полопалися. Якщо ікра при неправильному зберіганні підсихає, продавці додають у неї рослинну олію, часто зловживаючи цим, тим самим збільшують вагу і псують смакові характеристики продукту.

Найголовніша порада, щоб купити якісну ікру | купуватичервону  ікру треба тільки від перевіреного часом виробника в офіційних місцях продажу, тобто у супермаркетах або спеціалізованих рибних магазинах, де є гарантії, що продукт оригінальний і якісний.

Найкраще купувати ікру, упаковану під вакуумом, а це бляшані або скляні банки. Якість цієї ікри гарантовано виробником. І не женіться за дешевою ікрою. Не варто економити і ризикувати там, де платити доведеться своїм настроєм або ще гірше - здоров'ям.

Червона iкра - справжнє джерело вітамінів. Але повністю зберігаються вони тільки у якісному продукті. Хоча й існує міждержавний стандарт для червоної ікри, та виробники дедалі частіше користуються технічними умовами. Відмінність між вимогами технічних умовх (ТУ) і ГОСТу може бути дуже велика.

За ГОСТом не дозволяється виготовляти червону ікру з мороженої сировини. До того ж така ікра має маленький термін зберігання.  До того ж, в ГОСТі регламентується вміст солі, а технічні умови можуть цю кількість збільшувати.

Навіть ікра, виготовлена за державним стандартом, поділяється на ґатунки, які, власне, регулюють наскільки продукт солоний. Тим часом деякі технічні умови дозволяють виготовляти ікру із замороженого продукту. В такому разі виробник на упаковці повинен це вказати. Але, за стандартом - тільки зі свіжої сировини. Така процедура дорожча та складніша. Цим зокрема і пояснюється розбіжність у цінах.

Споживач, який купує ікру рідко, навряд чи знає, що фасують її не лише у сто сорока грамові баночки. Можна натрапити на вагу - сто двадцять грамів, і навіть дев'яносто. Втім, якщо перерахувати - помножити, поділити, то ціна, наприклад, за сто грамів приблизно однакова.

У будь-якому разі, уважно подивіться на упаковку. Якщо ви раптом побачили слово «консерванти» - не лякайтеся одразу! Червона ікра не може виготовлятися без консервантів. Як правило - це сорбінова кислота. Червону ікру не можна стерилізувати в банці, бо вона просто перетвориться в однорідну масу, схожу на кашу.

У виборі червоної ікри є ще один момент, на який треба звертати увагу - державний стандарт зобов'язує виробників вказувати рибу, з якої виготовляється делікатес. Для споживача це має принципове значення, тому що ікра нерки буде яскраво червона і дрібна, і буде мати присмак гіркоти. Людина, яка не прочитає, з якої риби ікра, потрапить у неприємну ситуацію, подумає, що це неякісний продукт.

У будь-якому разі, коли ви вже купили баночку ікри, її десь треба зберігати. Найкраще - у холодильнику, але ні в якому разі не в морозилці. Щодо термінів, то не більше року. Хоча деякі виробники зазначають і менші строки. А от вагову ікру зберігають і того менше.  Майте на увазі, що такий продукт повинен зберігатися у спеціальних умовах, оскільки вагова ікра швидко сохне.

Найкраще купувати ікру в скляній баночці - там її добре видно. Купувати ікру на вагу треба обережно, оскільки її термін придатності дізнатися неможливо, і в магазині, при недотриманні будь-яких норм, до неї можуть потрапити «непрохані гості» - бактерії.

Ікринки в банці повинні бути цілими, не виглядати пом'ятими, і щільно прилягати одна до одної. Колір ікри - червонуватий, помаранчевий, насичено червоний, в залежності від виду риби. Головне - вся маса повинна бути однорідною, без сполучних плівок, білуватого осаду, зіпсованих ікринок або кров'яних згустків.

Всю інформацію на етикетці слід читати перш, ніж купувати продукт, а не після, прийшовши додому з магазину. Найкраще виглядає ікра вищого гатунку - вона вся одного розміру і кольору.

СПОЖИВАЧ, ДП «Київоблстандартметрологія»

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Интервью К. Комиссарова: Красная икра - от произво...

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Интервью К. Комиссарова: Красная икра - от произво...: Радио-эфир "Эра-FM" передача "На слуху" ТЕМА: КРАСНАЯ ИКРА - ОТ ПРОИЗВОДИТЕЛЯ К ПОТРЕБИТЕЛЮ

Як вибрати ікру?

Хочете купити ікру чорну? Вона так називається умовно. Це ікра риб осетрових порід : ікра білуги сірого кольору, ікра стерляді – темно-сірого кольору, а севрюжача ікра прямо таки чорна. Найбільше цінуватися ікра риби під назвою білуга.

Краще всього світла ікрачим більше інтенсивність кольору ікри, тим більше убуває ціна. Осетрові риби, яким більше 60 років, дають найсмачнішу, поживнішу і дорожчу ікру. За сто грам жовтих яєць альбіноса-білуги дають на ринку 2000 доларів, назва цієї ікри “Алмас”.

Ікра дуже калорійний продукт, природа нагородила її цілим букетом поживних речовин і мікроелементів. У ній є і мінеральні солі, і жири, і білки. З мікроелементів: цинк, фосфор, калій і цілий набір вітамінів. У ікрі є присутніми і незамінні жирні кислоти.

Гідне місце на нашому столі і на ринку ікри займає червона ікра | Найголовніше достоїнство червоної ікри – це її доступність для покупця і дешевизна, в порівнянні з чорною ікрою. Але вона не програє їй за смаком і по складу. Червоної ікри зараз більше роблять, її добувають з риб лососевих порід – чавичі, нерки, горбуші, сьомги, кети. З кети червона ікра найчастіше зустрічається на ринку.

У кетових риб, як і у осетрових ікра відрізняється по інтенсивності забарвлення : світло-оранжева ікра горбуші, червона у нерки, помаранчева у кети, на світлу вона має червоний відлив. Цінність ікри червоною визначається калібром ікринок. Цінна дрібна, однорідна червона ікра.

Важливо визначити на око якість ікри і її свіжість. Зерна свіжої ікри блискучі, пружні, капсула ікринок щільна, міцна, рівна, ціла. Не повинно бути зморщених ікринок, тріщин на капсулі, плівок білого кольору. Хороша ікра лопається у роті, якщо ви натиснете на неї мовою. Дуже темна ікра, швидше за все, несвіжа, блідий колір зерен – ікра перезріла, зібрана пізніше за термін.

У їжу вживають і ікру інших видів риб, щучью, оселедцеву, кефалеву, ляща і ікру вобли, мойви. Така ікра в рази дешевше, має не такий вишуканий смак, як ікра благородних риб, але зберігає увесь склад і усю поживну цінність натуральної ікри. Ікра цих риб дуже різноманітна як за розміром ікринок, так і за кольором: рожева, жовта, сіра.

http://lenta.km.ua/?p=2211#facebook

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Почему госсистема уничтожает своих игроков? ПО ЗАК...

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Почему госсистема уничтожает своих игроков? ПО ЗАК...: Почему генералы украинской государственной системы уничтожают позитивных системных игроков? ПО ЗАКАЗУ КОНКУРЕНТОВ!!

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Торговая марка "Губернаторъ Камчатки" закрывается

ТМ ГубернаторЪ Камчатки: Торговая марка "Губернаторъ Камчатки" закрывается: Украина остается без качественной камчатской красной икры. Торговая марка "Губернаторъ Камчатки" закрывается. Эксклюзивная информация дире...

Депутат на Камчатке оштрафован на 150 тыс. рублей за перевозку более 6 тонн протухшей красной икры

Дальний Восток | Происшествия => Петропавловск-Камчатский. 13 февраля. ИНТЕРФАКС - ДАЛЬНИЙ ВОСТОК - На Камчатке депутат парламента Пенжинского района приговорен к штрафу за подготовку к продаже шести тонн протухшей красной икры.

"Народный избранник судом признан виновным в совершении преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 238 УК РФ (перевозка товаров, не отвечающих требованиям безопасности)", - сообщила в понедельник агентству "Интерфакс - Дальний Восток" официальный представитель Дальневосточного СУ на транспорте СКР Наталья Салкина.

По ее словам, по приговору суда, депутату в качестве наказания назначен штраф в 150 тыс. рублей.

http://www.interfax-russia.ru/FarEast/news.asp?id=292919&sec=1672

Їхня червона ікра скраю…

На далекій Камчатці гуцули миють золото, харків'яни вчать аборигенів танцям, а вінничани - торгують ікрою.

Якщо доля закинула вас навіть на самий край планети - не скигліть. Озирніться - там повно нашого брата, а значить - не пропадете. На півострові Камчатка українці успішно ріжуть хвости лососю, торгують простроченою ікрою і навіть сидять на російських золотих запасах. Ніде наша не пропадала!

Дома гріє сонце, а на Камчатці - гроші | У кутку кабінета Петра Буланного лежить булава, на шафі - зливки дорогих металів. Петро Васильович - начальник поважної на півострові контори "Камчат-Геологія". Чоловік родом з Гуляй-Поля Запорізької області. Про рідні краї йому нагадує село Запоріжжя. Уявляєте, є таке на Камчатці.

- Ваши быстро здесь приживаются, начальниками большими становятся, - заздрить росіянин Олександр.

- А хто вам не дає?! - парирує інший острівний бос Орест Михайлович. Мешканець карпатського села свого часу мив золото лотком, сьогодні відає артіллю золотошукачів. На Далекий Схід перетягнув не одну тисячу земляків.

- Росіяни - ледацюги! А добувати золото - то не для слабаків, - запевняє Орест.

На каву до українця заходить змучений з виду дідок. Це - Всеволод Войтович, він родом із Житомирщини. В радянські часи керував копальнею, де від антикомуністичних настроїв "лікували" Василя Стуса.

- Орест, угости старика рыбкой, на праздник бы поесть, - по-приятельськи звертається Всеволод до Ореста. Той земляку не відмовляє.

- Я його часто вмовляю їхати доживати віку в Овруцький район, там в нього хата залишилась. Але боїться старий, що в Україні не зможе отримувати пенсію з російського бюджету.

- Законы у вас там в Украине непонятные, - кидає незадоволено пан Войтович.

До речі, на Камчатці процвітає культурна українська автономія, але Орест Михайлович в її ряди ні ногою. Бо керівництво діаспори пропагує об’єднання з Росією.

Ікру - в землю, рибу - ведмедям | Українцями переповнений і рибний ринок у Петропавловську-Камчатському. З-за гір червоної риби і відер з ікрою, почувши українську, насторожено виходять кілька продавців.

- Та я ж з Хмільника! - молодий хлопець витягує долоню з теплих рукавиць. - Но о рыбе и икре даже не спрашивайте. Интервью на эту тему не даем.

По кутках ховаються і решта торговок. Про якість "червоного золота" тут говорити не люблять.

Олег Єрофеєв,  Мicto

Чорна ікра від США-виробника біля гарячого почервоніла

У вінницьких магазинах почали продавати чорну ікру з риби боуфін. Привозять зі США.
100-грамова банка коштує 635 грн. 28-грамова — 170, 57 г — 331 грн.

У суботу в універсамі на вул. Павлика Морозова підприємець 57-річний Ігнат Бачинський купує дві 100-грамові банки.

— Ікра смачна, хоч і відрізняється на смак від осетрової. Корисна людям, у яких стрибає тиск. Коли був малий, батько працював в Астрахані. Привозив чорну осетрову ікру. Мені вона тоді здавалася гидотною. На маленьких слимаків схожа.

25-річна Юлія Довжук купила ікру боуфіна в одному з гіпермаркетів:
— Приготувала вечерю. Картошку, як у кіно, прикрасила ікрою. Скраєчку потроху поклала. Так ця чорна ікра біля гарячого почервоніла. Я злякалася. Як схолола, то знову стала чорною. Смак цієї ікри не сподобався.

Найчастіше у Вінницю привозять ікру оселедців та червону.
— Її мало купують, — розповідає 37-річний Вадим Кисельов, товарознавець супермаркету. — Червону беруть перед святами на бутерброди. З оселедця — у піст. Штучну ікру з водоростей по 7 гривень взагалі не беруть. Буває, привозимо ікру щуки, але вона теж не популярна, хоть і дешевша за червону.

Аріна КАНТОНІСТОВА, Gazeta.ua

Красную икру на границе ловят ведрами

Луганские пограничники поймали парня с 25 килограммами дорогостоящего деликатеса.Это же сколько бутедрбодов могло бы получиться?

Вкусная и полезная икорка прибывает в Украину разными путями. И не всегда они легальны. Это хорошо знают бойцы Луганского погранотряда, в чьи сети на днях попалась довольно крупная партия деликатеса. Партия, надо сказать, пришла к ним на своих двоих, аккурат со стороны украино-российского кордона в районе Краснодона.

- Получив информацию о том, что в ближайшие сутки между украинским селом Власовка и российской Песчановкой ожидается перемещение крупной партии пищевых продуктов, наши сотрудники взяли это направление под скрытое наблюдение, - сообщили "КП" в пресс-службе Луганского погранотряда.

И, как оказалось, выставленный "секрет" мерз на 20-градусном морозе не зря. Терпение стражей границы было сторицей вознаграждено появлением молодого человека, согнувшегося под тяжестью большого пластикового ведра. Задержание контрабандиста было, что называется, делом техники. Когда пограничники приказали ему снять крышку с емкости, то ахнули. В ведре насыпом лежало ни много ни мало 25 кило красной икры. По словам силовиков, такой крупной контрабандной партии им еще не доводилось задерживать.

Если учесть, что килограмм красной икры стоит на рынке порядка 700 гривен, гешефт нарушителя в случае удачи составил бы больше 17 тысяч гривен. А сколько бутербродов можно было бы из нее наделать!

Комсомольская правда в Украине

Червона ікра – радянський делікатес

Зараз в Україні вибір багатий, як і багато випадків, коли відкривши баночку червоної ікри, бачиш, що там зовсім не те, на що очікував. Й ікринки не цілі, й рідини багато, та ще й запах неапетитний. Тож найперше запитання  споживача - як вибирати делікатес - червону ікру.

Ікорні стандарти | На українському ринку ікру можна розділити на три групи. Перша є найдорожчою, вона виробляється за ГОСТом в Україні - це означає, що ікру розфасовують у місцях вилову протягом двох годин. Друга - це вироблена в Росії за ТУ, тобто технічними умовами, і також вироблена технічними умовами, але в Україні.

Найперше, про що варто знати - це те, що лососева ікра це загальна назва продукту. На етикетці обов'язково має бути зазначено, з якої риби: кети, горбуші, нерки, або ж рідше продається ікра кіжуча, сіми, чавичі. І тільки добросовісний виробник не забуде про це повідомити.

Жерстяна баночка повинна бути втягнута з обох боків, тому що вимога Госту - вакуумне виробництво, а термін придатності її 12 місяців. Що ж до скляних баночок або фасованої ікри, то тут дещо інша справа.

"Основа жестбанки в том, что в ней продукция сохраняет свои качества как можно дольше. По ГОСТу, гарантия сохранения продукта в жестбанке - 12 месяцев, это обеспечивается и тем, что банка закрытая и нет проникновения солнечных лучей. Потому что световой поток так же приводит к каким-то химическим реакциям, а в жестбанке, хоть икру и не видно, но если торговая марка известна и вы привыкли к качеству икры по ГОСТу, значит это будет наилучший выбор - икра в жести» - коментує Костянтин Коміссаров. В скляній банці ікра зберігається 6 місяців, у жерстяній - 1 рік, а вагова - взагалі 4 місяці.

Далі слід покалатати баночку - не повинно бути жодних звуків рідини всередині. А якщо вони є, то це означає, що ікра виготовлена за допомогою замороженої сировини. Тобто: "лосось выловлен либо в море, либо в реке и ястык был заморожен. А после этого происходит дефростация. Это может происходить в Москве или в другом городе. Ястык дефростируется и посол икры осуществляется из мороженого сырья. В данном случае характерным признаком является наличие отстоя, вот, который, стекает. Это должно указываться на баночке, но не всегда, как правило, указывается. В Украине лосось не производится, промышленный вылов, поэтому производство и посол икры лососевой возможен только по техническим условиям из мороженного сырья».

Проблема ще й в тому, що не всі виробники добросовісно вказують нам, які саме консерванти використовують. Найчастіше - уротропин та сорбинову кислоту. Перша добавка вбиває мікрофлору, але сприяє розвиткові грибків, інша навпаки, не діє на мікрофлору, але бореться з пліснявою. На  одній баночці ми знайшли Е-211 - бензоат натрію, раніше його забороняли застосовувати, а тепер він знову дозволений.

- Пане Костянтину, що це за домішки?

- Это американское сырье, здесь икра чуть-чуть расплывчата. Не помятая, но консистенция икринок наиболее слабо выдержана. Это сырье наиболее дешевое, но на вкус жителя стран СНГ не очень привычное. Характеризуется либо медицинский привкус, в общем, не характерный для нашего потребительского вкуса.

Отже, фахівці радять купувати червону ікру, керуючись трьома параметрами: по-перше, за якими нормами виготовлено - за Гостом чи ТУ. По-друге, яка країна виробник: Росія, Україна, чи інша. І третій аспект, не менш важливий, яка торгова марка випускає продукт. Ну і саме собою не забути про дату виготовлення.

http://spojivach.info/materials/foods-page/1067-red-caviar-post-soviet-delicacy.html

Червона ікра українського походження

ЕКСПЕРТИЗА | Чи може дешевий делікатес бути якісним?

Так уже історично склалося, що червона ікра — окраса новорічного столу. Тому більшість українців заздалегідь почали готуватись до святкової ночі й уже зараз починають закуповувати делікатеси. Приміром, баночку ікри можна придбати як за 36, так і за 71 грн. Проте як дорожча, так і дешевша виготовлена в Україні, та ще й недалеко від Києва. Чому ікра змінила «прописку», з’ясував «Урядовий кур’єр».

Домішок побільшало | Звісна річ, найкраще, коли продукт виготовляють і фасують в одному й тому самому місці. Особливо коли йдеться про такий делікатес, як червона ікра. Тобто виловили рибу, вибрали з неї ікру і розфасували у баночки. І зробили все це в найкоротші терміни. Ось тільки якщо уважно вивчити маркування продукту, який продається у вітчизняній торговельній мережі, важко не помітити, що більшість ікри виготовляється в Україні.

Дивно, адже у нас одне море — Київське, і в ньому ні осетер, ні нерка не водиться. У Дніпрі цієї риби теж ніби немає. Як же тоді з’явилася червона ікра українського походження? Відповідь на це запитання дуже проста: її до нас завозять у вигляді сировини, з якої потім виготовляють кінцевий продукт.

Доставляють ікру в стані сильного охолодження на межі із заморожуванням. Зовсім заморожувати цей делікатний продукт не можна, оскільки ікринки полопаються. А для того, щоб делікатес не зіпсувався при тривалому транспортуванні, в нього додають консерванти. Добре це чи погано — питання, на яке є як позитивні, так і негативні відповіді. До плюсів вітчизняного виробництва належить те, що є кому поскаржитися. Також можна сподіватися, що українське фасування трошки здешевить продукцію.

Ще одна новина, яка чекає на цінителів ікри, — більшість «червоного золота» нині виготовляють за технічними умовами. Хоча ще кілька років тому це було швидше винятком, ніж правилом. Звісно, що і за ТУ можна виготовляти високоякісний продукт, проте вимоги прописані в ДСТУ однозначні, жорсткі і, що головне, загальнодоступні. На відміну від ТУ, які є комерційною таємницею конкретно взятого підприємства. Приміром, суворий державний стандарт не передбачає виготовлення ікри із замороженої сировини. А ось технічні умови це дозволяють, прописана в стандарті й кількість солі, яку можна використовувати. Також варто знати, що в цьому делікатесі сіль — не тільки смакова добавка, а також консервант.

Не допускає ДСТУ змішування ікри різних риб, а також чітко обмежує перелік харчових добавок, які можна використовувати. Звісна річ, що виробники не ризикнуть змішувати в одній банці ікру риби кети і нерки, оскільки зовні вона дуже різна. Такий мікс, на перший погляд, може здатися споживачеві фальсифікатом — сумішшю натурального та штучного делікатесу. Хоч це не так. Адже за харчовою цінністю ікра кети, горбуші й нерки майже не відрізняється.

Незмінними складовими ікри є консерванти, які подовжують термін придатності делікатесу. Раніше класичними консервантами для ікри вважали суміш уротропіну й сорбінової кислоти. Їх наявність в ікрі прописана у стандарті. Віднедавна в Росії заборонили додавати в «червоне золото» уротропін, проте України ця заборона не стосується. У нас цей консервант можна використовувати. Тому майже вся ікра, яку виготовляють у нас, містить уротропін. Російські виробники, виготовляючи ікру для українського ринку, додають у неї цю домішку. Виробники виправдовуються, мовляв, виготовити цей делікатес без консервантів неможливо. Щоправда, консерванти бувають різні, їх кількість теж має неабияке значення.

Різна зовні й на смак | Проте звичайного споживача цікавить, як вплинули на якість і безпеку продукту такі зміни. Зацікавились цим питанням і в центрі експертиз «Тест». Для проведення дослідження фахівці закупили дев’ять зразків ікри. Усі вони вітчизняного виробництва — «Камчадал», «Шаланда», «Дальморе», «Остров», Flagman, «Фуршет», «Анива», «АСС» та «Русский посол».

— Це тестування проходило за класичною схемою — оцінювання маркування і пакування, перевірка продукту в лабораторії, а також оцінювання смакових особливостей продукту, — зазначає президент центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Усі зразки виготовлено згідно з ТУ. Торгові марки, які ми досліджували цього разу, майже не збігаються з попередніми тестуваннями.

Перше, що порадувало фахівців, — пакування: у всіх баночок є ключик для легкого відкривання. Під час перевірки маркування в експертів до виробників з’явилися запитання. У складі ікри  «Камчадал», «Фуршет», Flagman харчові добавки чомусь були зазначені без відповідних індексів «Е». На етикетці  делікатесу «Остров», «Дальморе», «Фуршет», «Русский посол» не позначено виду риби, з якої взято ікру.

Коли на етикетці баночки з ікрою пишуть, що в ній «лососева ікра», то мається на увазі, що взята вона у риби сімейства лососевих. Проте це може бути горбуша, кета, нерка, форель. Відповідно ікра цих риб відрізняється не тільки за смаком, а й за розміром.

Зовнішній вигляд в ікри теж відрізняється: яскраво-жовтогарячий колір у горбуші, а зерна кети помаранчево-червоні. Якщо в бляшанці суміш ікри різних риб, про це обов’язково повинно бути вказано в маркуванні. Адже споживач має право знати, що саме він купує.

Щоб солона, та не занадто | Під час перевірки маркування ікри «АСС» експерти побачили, що інформація на етикетці нанесена чорними й дуже дрібними літерами та ще й на темно-зелений фон, в результаті прочитати нічого не можна. У делікатесів «Дальморе» й «Остров» інформація нанесена теж дрібним шрифтом, проте не настільки, як у «АСС».

Протестували «червоне золото» і в лабораторії, де фахівці перевірили масу нетто і вміст консервантів.

— Здавна недоважування продуктів — найпоширеніший метод фальшування, — додає Валентин Безрукий. — Для ікри це особливо актуально через чималу вартість продукту. Норми допускають за масою нетто в менший бік — 3%. У всіх дев’яти зразків маса була в межах норми.

Стосовно консервантів в минулому тестуванні у двох зразків було зафіксовано перевищення їх вмісту в продукті. У цьому дослідженні експерти не виявили перевищення норм уротропіну й сорбінової кислоти. Тобто ці добавки були в межах передбаченої норми 0,1% щодо кожної речовини. Здивувало експертів те, що в ікри «Русский посол» не виявили ще одного консерванту, який вказаний на етикетці, — бензоату натрію. На наявність цього консерванту в ікрі перевірили всіх «учасників» тестування, проте в жодному його не  знайшли.

Звернули увагу експерти і на зовнішній вигляд продукту. Зовні ікринки мають бути чисті, цільні, однорідні за кольором без плівок. Найкращий вигляд має ікра, в якій ікринки відокремлюються одна від одної. Для цього у продукт додають соняшникову олію і трішки гліцерину. Запах і смак у «червоного золота» повинні бути приємними, притаманними ікрі риби, хоч присмак гіркоти та гостроти допускається.

Смакові якості делікатесів | «Камчадал», «Шаланда» та Flagman експерти оцінили на п’ять балів (за п’ятибальною системою). А ось «Дальморе» та «Острів» мають солонуватий присмак із легкою гіркотою, за що експерти оцінили ці делікатеси на оцінку добре. «Російський посол» та «Фуршет» мають характерний і трохи гіркуватий присмак, за що й отримали свою четвірку. А ось «Анива» за свій занадто солоний смак та «АСС» за солоний з гіркотою присмак у цьому дослідженні отримали лише задовільно.


Ірина ПОЛІЩУК, 23 грудня 2011
Урядовий кур'єр